Релокація бізнесу зі сходу України та відродження в умовах війни: досвід Буковини

З початку повномасштабної війни Чернівецька область є потужним логістичним хабом, який приймає вимушених переселенців та бізнес зі східних та центральних областей України. Буковина прихистила біля 100 тисяч українців, які змушені були рятуватися від російських ракет. Найбільше в цьому регіоні, де проживає близько 900 тисяч осіб, оселилось мешканців з Донеччини, Київщини, Луганщини, Миколаївщини, Харківщини та Херсонщини. По всій області громади безкоштовно розміщують сім'ї переселенців в школах та дитячих садочках, будинках культури та інших комунальних закладах. Упродовж п’ятьох місяців війни на Буковину за державною програмою релокації переїхали біля сотні підприємств. Переміщення бізнесу – це не тільки вивезення устаткування, а і переїзд працівників та їх сімей.


«Переселення» виробника велосипедів з Харкова

У Чернівецьку область вимушено перебрався один із найбільших українських виробників велосипедів – «Velotrade». До вторгнення росії в Україну виробничі потужності компанії були зосереджені в Харкові. До 24 лютого на заводі виготовляли близько 1000 велосипедів за день. На початку березня російська ракета потрапила в один з цехів підприємства із сировиною – він згорів вщент. Частину готової продукції компанія перевезла до Хотинської громади, а все вціліле обладнання – у місто Борщів на Тернопільщину. Відстань між цими населеними пунктами складає близько 60 км.

«Ми прийняли рішення переїжджати, тому що на той момент в нас був зруйнований один з цехів (це близько 6000 квадратних метрів), туди потрапила ракета, тому не було можливості продовжувати виробництво в Харкові. Ми подали заявку в рамках державної програми по релокації, і це спрацювало. Було багато дзвінків з різних областей, але обрали Хотин, бо тут для нас були найсприятливіші умови. В першу чергу ми перевезли готові вироби, далі вже почали шукати, як відновлювати виробництво. Тут, в громаді, у нас розташован склад готових виробів, а в Тернопільській області – виробництво», - розповів виконавчий директор «Velotrade» Микита Ткаченко.

В Харкові велозавод розташовувався у приміщеннях площею 20 тисяч квадратних метрів. У Хотині шукали в оренду серед комунальних приміщень хоча б половину цього. Вдалося знайти лише 6 тисяч квадратних метрів за ринковою ціною на території іншого підприємства. Наразі компанія працює на 1/3 від своїх потужностей.

Обладнання і близько 40 тисяч велосипедів з Харкова компанії вдалося вивезти «Укрзалізницею» та власними силами. Щоб перевезти майно автошляхом, знадобилося більше десятка фур.

Зі 170 працівників «Velotrade» у Буковинську громаду переїхали приблизно 50. Їх безкоштовно поселили в місцевих комунальних закладах, люди сплачують лише за комунальні послуги. Дистанційно працюють менеджери та бухгалтери, ще частина робітників – в процесі переїзду.

«Проблем з кадрами немає, весь управлінський персонал перевезено з Харкова. Пандемія коронавіруса навчила нас працювати віддалено. Деяких працівників, комірників або складальників велосипедів, наприклад, ми винаймаємо тут, в Хотині, проблем з цим немає», - заначив Микита Ткаченко.

За попередніми підрахунками, збитки через руйнування та пошкодження підприємства складають мінімум 4 млн доларів.



Тимчасовий прихисток для тих, хто втратив дім

На території 18-тисячної Хотинської громади нині живуть біля трьох тисяч переселенців з семи областей України. Частина людей мешкає в навчальних закладах, інших розселили у приватні будинки. Притулки для осіб, які постраждали від домашнього насильства, тут наразі вирішили також віддати під житло для вимушено переміщених українців.

На один з таких прихистків громада отримала 5,3 млн гривень державної субвенції. Кошти були спрямовані на капремонт і сучасне оснащення приміщення, а також придбання автомобіля, яким будуть перевозити постраждалих осіб до притулку. Після ремонтних робіт сюди зможуть заселитися переселенці. Пріоритет матимуть працівники релокованих підприємств та люди із числа соціально незахищених категорій.

На даний момент у прихистку ремонтують та обладнують меблями кімнати, кухні та санвузли. До кінця серпня сюди планують заселити 17 сімей переселенців.

«З початку війни ми організували електронний реєстр від мешканців, які бажають взяти людей на проживання, тимчасове чи постійне, - розповіла начальник відділу економічного розвитку та міжнародного співробітництва Чернівецької міської ради Любов Петрова під час прес-туру від Харківського прес-клубу. - Всього в наших шелтерах проживають до 200 осіб, всі інші розміщені по приватним будинкам. Крім того, переселенці живуть в хостелі при місцевий спортивній дитячо-юнацькій школі, де раніше проживали діти під час змагань. Там є кімнати, всього їх 65, на 4-5 осіб. Там є все для базових потреб. В пішій доступності є вся необхідна інфраструктура».

Окрім працівників релокованих підприємств в Чернівецьку область через війну переїхало багато робітників комунальних установ та вихованців дитячих будинків сімейного типу. Разом з дітьми приїхали також їхні супроводжувачі. Евакуйовані живуть в комфортних умовах, на безкоштовній основі і їм надається вся необхідна допомога.



З Харкова до Хотина: вимушена релокація для виробника розеток

Скористався програмою релокації та змінив «прописку» і Харківський завод по виробництву розеток та аксесуарів для електромереж «LXL Enterprise». Нове місце – це великі приміщення Хотинського будинку культури, який є комунальною власністю громади.

Орендна плата для компанії складатиме 1 гривню за 1 метр квадратний упродовж перших 6 місяців, а далі підприємство сплачуватиме повну вартість оренди. Усе перевезти сюди компанії не вдалося, хоча основне обладнання та деякий товар було врятовано.

«Ми розглядали кілька місць. Хотинська громада першою запропонувала приїхати та подивитися приміщення. Обрали те, яке більш-менш могло б підійти під виробництво і почати процес релокації. Нам безкоштовно організували перевезення «Укрзалізницею», - сказав управляючий компанією Олександр Гринчук.

За його словами, процес евакуації устаткування підприємства з Харкова, де зберігається небезпечна ситуація, ще не завершений. Наразі в «LXL Enterprise» продовжують підраховувати збитки, мова йде про мільйони доларів.

«Зараз йде робота, щоб знов завантажити вагони, хочемо довезти продукцію, оформлюємо документацію. Коли шукали транспорт на момент виїзду, практично жоден водій не хотів заїжджати в Харків. Мінімум нам потрібно було 5-6 фур, а тоді знайшли лише одну. Тому залізницею нам зручніше», - доповнив Олександр Гринчук.

Він додав, що розташування «LXL інтерпрайс» в Хотині є логістично вигідним для відкриття нових ринків збуту. Через місто проходить національна автодорога Н-03, яка об'єднує три області: Чернівецьку, Хмельницьку та Житомирську і веде до кордону з Румунією. Поки продукція підприємства йде в будівельні супермаркети України, з якими компанія співпрацює.

Нині на підприємстві працює частина працівників, які виїхали з Харкова разом із сім’ями. Робітники збирають, пакують та відправляють замовникам товари, серед яких розетки, вимикачі, вилки, трійники, перехідники тощо.



Релоковані підприємства хочуть будуватись в «Хотин Invest»

Хотинський міський голова Андрій Дранчук згадує, що як тільки почалася війна, всі зусилля були спрямовані на допомогу в переміщенні підприємств із «гарячих» точок. Тут оперативно створили бізнес-хаб для релокованих підприємств, де пропонують безкоштовно розмістити офіси.

Всього у громаду переїхало сім підприємств з небезпечних регіонів. Декілька з них розглядають можливість будувати свої заводи в індустріальному парку «Хотин Invest». Так, наприкінці липня Кабмін ухвалив включення до Реєстру індустріальних парків два парки з Чернівецької області. Це «Хотин Invest» у Хотині та «Енергія Буковини» на Сокирянщині.

«Ділянка «Хотин Invest» розташована поруч з національною трасою Житомир – Чернівці, що з’єднує Хотин із пунктом перетину до країн Євросоюзу, та є економічно-вигідною для підведення мереж. Вона має площу 13,5 га. Міськрада розробляла концепцію індустріального парку протягом двох років. Це буде зона економічного стимулу, розвитку бізнесу, підтримки релокованих підприємств із областей, охоплених бойовими діями», - сказав голова громади Хотина Андрій Дранчук.

За його словами, тут можна буде займатися як промисловим виробництвом, так і науково-дослідницькою діяльністю. Міський голова зазначив, що «Velotrade» та «LXL Enterprise» потенційно розглядають будівництво нових підприємств на території індустріального парку. Вони вже почали розробляти плани забудови території та макети будівель. Наприклад, «Velotrade» має намір звести завод на три поверхи, що дасть можливість створити близько 250 робочих місць.

«Хотин Invest» може розвинутись за два роки за сприятливих умов, вважають в обласній раді. Облаштування індустріального парку буде здійснюватись за кошти інвесторів та донорів.

«І «Хотин Invest», і «Енергія Буковини» мають територіальне розташування в межах одного району – Дністровського. Ключова ідея – поруч знаходяться гідроакумулююча електростанція, відповідно акцент буде робитися на підприємства, які в першу чергу потребують дешеву електроенергію», - підкреслив перший заступник голови Чернівецької обласної ради Микола Гуйтор.

Як додають представники влади, через релокацію великої кількості підприємств на Буковині змінюється структура промислового виробництва. Серед галузей лідирують: машинобудування, виробництво світлодіодного і високовольтного обладнання, хімічна промисловість тощо. Якщо раніше основними галузями тут були сільське господарство та деревообробна промисловість, то тепер запрацювали більш науково спрямовані.



Аліна Кондратеня, Краматорськ, спеціально для «ОстроВа»

Статті

Світ
21.11.2024
19:00

Політолог Костянтин Матвієнко: У РФ немає стратегічного запасу, щоб довго продовжувати війну. Вони викладають останні козирі

Ближче до ядерної війни ми не стали, це абсолютно однозначно. Я впевнений, що РФ не наважиться на ядерну ескалацію, що б ми не робили з далекобійними ракетами США та інших країн.
Країна
21.11.2024
18:00

«Рубіж» чи останній рубіж?

«Рубіж» - це справді межа можливостей Москви у конвенційній зброї. Тому йому краще щоб усі думали, що в РФ є така зброя і боялися, ніж знали це напевно. Тим більше, що кількість "Рубежів" може бути суто демонстраційною.
Країна
20.11.2024
13:55

Звільнений з полону оборонець Маріуполя Андрій Третьяков: "Азовсталь", тортури та обмін

Навіть чеченці краще за росіян в плані поводження з військовополоненими. Коли заїжджали чеченці, то ставлення було більш-менш прийнятним. Найгірше ставлення до нас було саме з боку росіян у Таганрозі.
Всі статті